kmbs CHANGE talks: Катерина Ботанова про цінність мистецтва

Під час зустрічі у Києво-Могилянській бізнес-школі [kmbs] керівник Центру сучасного мистецтва поділилася своїми думками про українській арт-простір, роль гуманітарного знання та цінність в мистецтві.

 

 

 

 

 


 

Мистецтво та аудиторія

Мистецька система складається з п’яти основних компонентів: це самі художники, художні інституції (галереї, музеї, центри сучасного мистецтва), критики, куратори та аудиторія. Всі ці компоненти взаємопов'язані та рівнозначні. Тут немає когось більш чи менш важливого, першого чи останнього. Можна сказати, що це дуже демократична система. Принаймні у нас є така ілюзія і прагнення до "загальної любові".

 

20c2f-art0visual02.jpg

 

Важливо те, що аудиторія є повноцінною частиною мистецького процесу, і вона має сприймати себе саме так. Не залишатися відстороненою, а зробити зусилля і включитися: взаємодіяти з тим, про що і чому говорить сучасне мистецтво. Це стосується не лише візуального мистецтва, але й сучасної літератури, кіно і музики. Тобто всього, що створюється сьогодні в системі культури. Це вимагає від аудиторії великої внутрішньої роботи: бажання зрозуміти, певної інтелектуальної підготовки, пізнавання, постановки питань, якогось внутрішнього неспокою. І чим його більше, тим краще.

Передумовою успіху багатьох сучасних мистецьких проектів є саме включення у них аудиторії. Коли аудиторія пасивна, проект не відбувається. Інша справа, що вона може бути більш або менш обізнана.

Сучасне мистецтво – як китайська мова, яку ви, можливо, не розумієте і не будете вивчати. Але ви як мінімум визнаєте, що вона має право на існування та створює свій певний світ. Ви це приймаєте і поважаєте.

 

Як оцінити мистецтво

В мистецькій сфері цінність і вартість – це часом поняття дуже різні. Вони не обов’язково поєднуються. Буває, що твір має дуже велику вартість, але не має ніякої цінності. І навпаки: фантастичні проекти можуть взагалі не продаватись. Вони не створюються для комерційного успіху, але в той же час можуть змінити ширшу систему, залишитись в історії. Адже мистецтво породжує нове знання, нові ідеї, погляди на світ, системи світобачення, інновації.

Мистецтво не можливо оцінити, як моду, дизайн чи предмети розкоші. Мистецтво не можливо виміряти. Оцінку мистецьким проектам можуть поставити лише критики. І тільки завдяки постійній взаємній критиці ця система здатна розвиватись і рухатись.

На відміну, наприклад, від ХVІІІ століття, сучасне мистецтво щільно зрощене з суспільними процесами, тобто з тим, що відбувається в політичній та економічній сферах. Критики бачать кожного конкретного художника у мистецькій системі загалом. Вони здатні оцінити його роботу в контексті суспільних трансформацій. Питання в тому, що ця робота означає в нашій з вами реальності? Яке значення вона має для суспільства?

Мистецтво – це знання, і тому критик – це людина, яка має багато знання і здатна його синтезувати, узагальнювати і бачити якісь системні речі. Критик допомагає аудиторії розуміти більше, ніж вона зрозуміла би самотужки.

 

Slow Art

Українська система арт-простору катастрофічно незбалансована. І є велика ймовірність того, що в нашій країні відбудеться гуманітарна катастрофа. Ми можемо стати не лише її свідками, але й частиною. Для мене особисто гуманітарна катастрофа – це коли люди перестають відчувати потребу думати, зокрема критично. Саме цього нас вчить мистецтво.

Речі з гуманітарної сфери не призначені для швидкого споживання. Наразі навіть виникає такий тренд як slow art – повільне мистецтво. Так само, як в кулінарії є традиція повільної їжі – slow food. Це не просто споживання, а певна насолода, розмірковування, оцінювання смаку, бесіда з людиною, розтягування часу, а не намагання запхати в себе побільше всього та побігти далі.

Оскільки з самого дитинства нас більше вчать читати, ніж дивитись та розуміти візуальне мистецтво, література завжди зрозуміліша. Але, якщо ви читаєте серйозну літературу, то знаєте, що насправді і тут автор не дає вам відповідей. Він змушує вас поставити ще більше запитань. Так само працюють художники. Вони порушують питання, сумніваються... Для багатьох художників відповідь взагалі не є можливою.

Люди постійно чекають від літератури пояснення. Художники, в широкому сенсі цього слова, весь час перебувають на межі. З одного боку кожна людина природно хоче пояснити для себе світ, а з іншого – художник ніколи не забуває, що цей світ пояснити не можливо.

 

Стаття вперше була опублікована на сайті http://platfor.ma