Гонитва за кращим

Прагнення бути кращим (за інших чи за себе самого у минулому), отримати вищий соціальний статус, напевно, є частиною людської природи. І як би не трансформувався світ, цей імпульс не зникає. Однак те, якими шляхами люди його реалізовують, може змінюватися доволі сильно…

 

 

 

 

 

На перший погляд може здатись, що статус вже не є настільки важливим для більшості, аніж був колись. Адже від нього зараз залежить не стільки виживання, скільки обсяг зароблених грошей. Проте фахівці Trendwatching.com вважають: у найближчому майбутньому гонитва за статусом стане ще інтенсивнішою, ніж раніше.

Однією з причин є поява справжнього глобального середнього класу: людей з різних країн, що вже задовольнили свої базові потреби й тепер звернули увагу на статус. Розмір цього прошарку населення постійно зростає. Скажімо, у 1965 році населення світу складало 3,2 млрд., а середнім класом можна було вважати 0,736 млрд. людей. У 2017 році цифри такі: 7 млрд. та 2 млрд. відповідно. А за прогнозами, до 2030 року популяція зросте до 8 млрд., а до середнього класу можна буде віднести 4,9 млрд. людей. У тому числі – мільйони громадян Китаю та Індії.

Бажання підвищити свій статус стає сильнішим ще й тому, що завдяки соцмережам люди можуть «підглянути» за життям багатіїв. Порівняння є драйвером амбіцій: коли ми бачимо, як хтось купує дім, замок чи острів, то й самі починаємо хотіти стати багатшими.

Порівняння грають з нами у недобру гру. У минулому проводились дослідження, які свідчили: громадяни бідних країн майже такі ж щасливі, як і населення заможних держав. Але зараз це вже не так. У 2014 році компанія Pew виявила залежність: щастя громадян напряму корелює з ВВП держави. Можливо, це відбувається тому, що люди з бідних країн перестали порівнювати себе зі своїми сусідами, а стали частіше дивитись на найбагатших людей світу.

 

 
У заможних країнах матеріальні ознаки статусу перестали мати велику вагу. І фокус із «того, що я маю» перемістився на «те, ким я є»

 

Що ж стосується розвинених країн, то тут гонитва за статусом почала перетворюватись на щось зовсім нове. Матеріальні ознаки статусу для людей у таких державах вже перестали мати велику вагу. І фокус із «того, що я маю» перемістився на «те, ким я є». Персональні досягнення стають новою валютою.

У таких умовах мати високий статус означає доводити, що ти здоровіший за інших (фізично, ментально, емоційно), розумніший за інших, більш креативний (а онлайн-світ кожному дає змогу виявити свою креативність), більш підприємливий, маєш більше друзів и послідовників (більше корисних зв‘язків) тощо.

Новий світ відкриває чимало можливостей. Наприклад, 28-річний кенієць Джуліус Єго навчився метати спис, дивлячись відео на YouTube. А потім став чемпіоном світу з цього виду спорту.

 

Також Вам можуть бути цікавими такі матеріали:

Споживачі: майбутнє

Тренди-2017: розділені світи

Прогнозований прорив: інновації-2017

 

Отже, світ трансформується, і умови для ведення бізнесу – також. Як компаніям враховувати прагнення людей до статусу у своїй роботі?

Один з можливих шляхів – використати свою експертизу для того, щоб стимулювати прагнення людей до нових досягнень. Наприклад, компанія Dyson, що спеціалізується на електронних побутових приладах, відкриває у Великобританії власний університет технологій - Dyson Institute of Technology. Студенти цього навчального закладу отримуватимуть щорічну зарплатню – 16 тис. британських фунтів, працюючи чотири дні на тиждень разом з інженерами компанії. У цей проект Dyson інвестувала вже 15 млн. фунтів.

Самовдосконалення – одна зі сторін гонитви за статусом у розвинених країнах. І у цій сфері останнім часом виникає все більше цікавих стартапів. Один з них – це індійська компанія Boltt. Вона створює розумні девайси, які можна надягати на себе (скажімо, кросівки та браслети) й які записують дані про фізичну активність свого власника. Крім того, вони використовують штучний інтелект, пропонуючи людині власного електронного тренера. Він складає плани тренувань, дає поради у режимі реального часу щодо спорту, харчування та сну. Поки що ці девайси знаходяться на стадії розробки, а продаж розпочнеться лише у кінці 2017 року.

 

 
Щастя громадян напряму корелює з ВВП держави. Можливо, тому що люди з бідних країн стали частіше дивитись на найбагатших людей світу

 

На менш розвинених ринках дії компаній можуть стосуватись інших аспектів прагнення до статусу. Наприклад, бізнес може допомогти людям ставати більш ефективними (а відтак, заробляти більше і жити краще). Скажімо, у січні 2017-го було запущено програму 2KUZE, орієнтовану на дрібних фермерів з Уганди, Кенії й Танзанії. Її розробила фундація Білла та Мелінди Гейтс разом з MasterCard: було створено мобільний та декстопний додаток, який поєднує фермерів, агентів та покупців і дозволяє координувати продаж, платежі, дистрибуцію. А ще 2KUZE дає змогу фермерам вести переговори з агентами та покупцями напряму – тому цінова політика стає більш прозорою.

Інший приклад продемонстрував пивний бренд Tiger Beer, створивши у кінці 2016 року фонд Tiger Street Food Support Fund, що пропонує фінансування торгівцям вуличною їжею, які лише розпочинають бізнес у Сінгапурі. Люди, які хочуть відкрити кав‘ярню, можуть звернутися до фонду і отримати суму у $7190, яку зможуть витратити на покриття різних витрат, окрім оренди приміщення. Мета проекту – допомогти розвивати сферу вуличної їжі у Сінгапурі й підтримати місцевих підприємців.

Щоб використати цей тренд на користь своєму бізнесу, варто поставити собі запитання: як ваш наступний проект чи продукт може допомогти споживачам у гонитві за статусом? Які аспекти вашої експертизи можуть стати у нагоді?

 

За матеріалами Trendwatching.com

Коментарі