E-Export: як вийти на зовнішні ринки з мінімальними інвестиціями?

Які переваги має електронна комерція (E-Export) перед великим експортом? Як її організувати в Україні? Якими є особливості основних торгівельних платформ? Про це розповідала на події kmbs IDEA days Юлія Павленко, ініціатор E-Export School від «Укрпошти», заступник директора департаменту міжнародних операцій ПАТ «Укрпошта».

 

 

 

 

Електронна комерція як тренд

Трансгранична інтернет-торгівля швидко розвивається у світі. Однак українці активні поки що тільки в імпорті. Вони купують мільйони товарів на міжнародних торгівельних майданчиках AliExpress, eBay, Amazon. До недавнього часу можливості експорту через канали інтернет-торгівлі майже не розглядалися. Але після трикратної девальвації гривні та зниження купівельної спроможності українців наші підприємці почали цікавитися можливостями експорту. Виробники почали замислюватись про виїзд за кордон.

Сьогодні кожна четверта посилка у світі є транскордонною, а через два роки буде кожна третя. До 2020-го, за оцінками експертів, ринок глобальної електронної торгівлі буде складати $5,6 трлн., при цьому $1,6  трлн. буде генерувати саме транскордонна торгівля. Таке зростання суттєво впливає  і на саму структуру торгівлі: велика частка посередників та дистриб’юторів відходить у минуле. Раніше інтернет-магазин брав товари у виробників, а потім продавав. Зараз ми приходимо від моделі B2C до M2С (merchant-to-customers), коли виробники продають самі, а такі компанії, як Amazon, еВay та Alibaba (у тому числі AliExpress)  роблять усе можливе, щоб максимально усунути посередників.

За даними одного із нещодавніх досліджень, у рамках якого було опитано близько 24 тис. респондентів з 26 країн світу, 71% всіх покупців світу заходиться в Китаї, Сполучених Штатах, Німеччині, Великобританії (IPC, 2017). Три marketplace (Alibaba, Amazon та eBay) забезпечують 62% всіх транскордонних покупок, а на запитання «чи задоволені ви досвідом транскордонної купівлі?» — 87% покупців відповіли позитивно.

Отже, можна сказати, що транскордонна електронна комерція стає незворотнім трендом. Цікаво, що зараз Україна, напевно, є найактивнішим продавцем серед усіх країн колишнього СРСР.  І це попри те, що наші найближчі сусіди мають для цього значно сприятливіші умови.

 

Експорт: B2B vs B2C

У чому ж полягає різниця між великими експортом  (В2В) і малим (В2С) шляхом електронної комерції? Експорт В2В виглядає приблизно так: ви їдете на якусь виставку, скажімо, в Лондон чи Париж, витрачаєте кошти на квитки, листівки тощо. Якщо пощастить — знаходите дистриб'ютора. Висилаєте йому без оплати партію товару (для цього потрібно отримати сертифікати відповідності від країни, до якої ви це направляєте). Потрібно укласти зовнішньоекономічний контракт, найняти брокера, щоб він оформив документи на митниці, мати клопіт з валютним контролем.. Потім дистриб‘ютор півроку продає. Якщо продав все -  буде чудово, але реалії такі, що часто вам потрібно думати, що робити із залишком. Гроші ви отримаєте нескоро. Висновок - це підходить для великих компаній, які мають фінансові ресурси та резерви часу.

 

 

 
Сьогодні кожне четверте відправлення у світі є транскордонним, а через два роки буде кожне третє

 

 

Експорт В2С, здебільшого, призначений для середнього та малого бізнесу і не передбачає  великих капіталовкладень. Адже у таких підприємств зазвичай є труднощі з великими інвестиціями, яких вимагає запуск традиційного офлайн-експорту. Саме тому  у 2017 році тренд продажу товару  через інтернет - напряму споживачу - став більш помітним. Так, «Укрпошта» відмічає значне зростання саме експорту.

 

Три бізнес-моделі

Є три основні бізнес-моделі для В2С-транскордонного експорту:

1) через власний веб-сайт без залучення торгівельних майданчиків,

2) через глобальні та регіональні торгівельні платформи з відвантаженням товару з України,

3) через глобальні та регіональні торгівельні платформи з використання фулфілмент-центрів у ключових країнах, де продається товар.

 

Інтернет-магазин. Наприклад, ви вирішуєте продавати в Казахстан чи Грузію (або на весь світ). У цьому випадку на наявний сайт додаєте функцію прийому оплати та вибираєте спосіб відвантаження. Тобто потрібно допрацювати сайт так, аби людина змогла зайти, побачити інтерфейс своєю мовою і сплатити в локальній валюті. Також у кошику замовлення потрібно передбачити відвантаження в цю країну. Плюсом цієї моделі є те, що ви нікому нічого не винні — «сам собі хазяїн». Ніхто не вимагатиме від вас комісійних і не обмежуватиме вас політикою продажу товарів Але при цьому ви мусите зробити величезні маркетингові інвестиції, щоб, наприклад, в Ізраїлі або іншій країні на ваш сайт звернули увагу.

 

Модель із використанням торгівельної платформи. Ви реєструєтесь на Amazon або іншому майданчику, вносите свої дані як фізичної чи юридичної особи (є певні обмеження і для першого, і для другого випадку), налаштовуєте прийом оплати за товар. Ви або приймаєте умови торгівельного майданчика, або «до побачення». Ви не можете вплинути на умови, на розмір комісії. Однак величезну частку грошей, які збирають з вас, майданчики перенаправляють на маркетинг, щоб залучати, наприклад, 200-300 млн. відвідувачів щомісяця. Ваше завдання -  мати унікальну товарну пропозицію або перевершити інших продавців вашої категорії. При цьому продавець нічим не ризикує, товар знаходиться в Україні до моменту продажу.

 

Модель зі зберіганням товару на території країни, де його продаєте. Мова йде про все ті ж торгівельні майданчики.  Ця модель актуальна в ситуаціях, коли ви розумієте, який обсяг товару вам потрібен у певній країні. Тоді вам дешевше - з точки зору всіх процесів – «закинути» його туди. Якщо приходить замовлення — доставка виконується за день-два. І, як правило, обсяги продажу зростають.

 

 

 
Експорт В2С, здебільшого, призначений для середнього та малого бізнесу і не передбачає великих капіталовкладень

 

 

Продаж через власний сайт

Більш детально розглянемо першу бізнес-модель: експорт через власний інтернет-магазин. Безумовно, значну роль грають маркетингові активності компанії для залучення споживачів. Але організаційні деталі міжнародної торгівлі від імені української юридичної особи теж дуже важливі. А саме: як налаштувати прийом платежів за товар; як організувати доставку; як підготуватися до проходження валютного контролю (тільки якщо ваш товар у межах одного відправлення коштує більше € 150); як врахувати особливості оподаткування.

 

Прийом  оплати у гривні. Отримати гроші за товар практично з будь-якого куточка світу можливо завдяки банківській послузі «міжнародний інтернет-еквайринг». Це послуга прийому платежів з персональних банківських дебетових та кредитних карток у різних валютах світу через інтернет.

Щоб підключити послугу, необхідно мати діючий банківський рахунок у будь-якому банку України (банк діючого рахунку та банк надання послуг міжнародного інтернет-еквайрингу можуть не співпадати). Потім  потрібно підписати додатковий договір на підключення послуг міжнародного інтернет-еквайрінга, встановити на своєму сайті інтернет-магазину технічний додаток, який допомагає приймати оплату від покупця майже в будь-якій валюті світу.

 

Також вам можуть бути цікавими такі матеріали:

Органічна експансія

Прямий доступ у тренді

Зі швидкістю моди

 

Сума комісії за таку службу складає до 3% від суми угоди. Однак при великих обсягах транзакцій комісія може бути зменшена. В момент оплати клієнтом товару сума фіксується за поточним курсом і вже наступного дня приходить на рахунок експортера в гривні.

У сусідніх країнах онлайн-споживачі звикли до послуги доставки посилок з післяплатою. На сьогоднішній день ця послуга реалізована для таких країн, як Білорусь, Казахстан, Росія, Молдова і Чехія.

 

Особливості доставки. Будь-який предмет може бути транспортований з України в трьох різних форматах доставки: поштовий, експрес-доставка та вантажний («карго»).

Експрес-формат забезпечують такі глобальні організації, як DHL, FedEx, TNT, UPS та ряд локальних українських компаній в партнерстві с регіональними мережами. Його перевагою  є фіксовані терміни доставки, однак ціна є досить високою. Cargo-формат використовують, коли йдеться про досить велику партію товарів. У цьому випадку оформлюється вантажна декларація. Цей формат підходить, коли у вас вже є стабільний бізнес, ви можете прогнозувати попит і дозволити собі зберігати товар не в Україні.

 

 

 
Зараз ми приходимо до моделі, коли виробники продають самі, а такі компанії, як Amazon, еВay та Alibaba роблять усе можливе, щоб максимально усунути посередників

 

 

Найпростіший з точки зору організації та найдоступніший за ціною на старті експортної діяльності - поштовий формат. Організувати доставку товарів у будь-яку точку світу досить легко з будь-якого відділення «Укрпошта». Її мережа нараховує понад 11 500 відділень по всій території України.

Крім доступної логістики поштовий канал має переваги для транспортування товару покупцеві.

1. У більшості країн на товар, який пересилається у форматі поштових та експрес-відправлень, діє правило штрафних лімітів. Наприклад, в США такий ліміт складає $800 за посилку, в Казахстані - 1 000 євро, в країнах ЄС - 22 євро. Це означає, що покупець до суми ліміту не сплачує ніяких митних платежів та податків. Коли ліміт перевищено, отримувач сплачує податок на різницю між вартістю посилки та встановленим лімітом.

2. Поштовими відправленнями можна безпроблемно переслати більшість споживчих товарів (одяг, косметика, декор, товари для дому, навіть продукти харчування до 10 кг в упаковці виробників і дорогоцінні ювелірні прикраси) без необхідності отримувати додаткову сертифікацію. Це значно економить час, зусилля та фінанси експортерів.

Однак для того щоб переконатися, чи немає якихось додаткових обмежень на пересилання конкретного товару в конкретну країну, рекомендується перед відправкою вивчити список предметів, заборонених до пересилання. Такий перелік є на сайтах поштових операторів.

3. Поштовий канал доставки зручний з точки зору спрощеного оформлення митних формальностей. Для цього слід заповнити митну декларацію на відправку. Додатково заповнюються комерційні інвойси та бланки замовлення з інтернет-магазину.  Сьогодні всі документи можна оформити на сайті «Укрпошти» в особистому кабінеті. У випадку, якщо вартість товару, що відправляється на адресу одного покупця, становить більше 150 євро, варто оформляти вантажну митну декларацію.

 

Валютний контроль та оподаткування. Валютний контроль банками здійснюється тільки у випадках відправлення посилок вартістю більше €150. Це відбувається так: після того як відправник сформував відвантаження з повним пакетом документів на доставку, включаючи вантажну митну декларацію, відділ валютного контролю банку, в якому обслуговується експортер, запитує від постачальника ці документи. Відправник пред'являє завірену печаткою копію реєстру всіх своїх транзакцій у службу інтернет-еквайрингу (у випадку передоплати) або реєстри від «Укрпошти» на отримання післяплати, а також комерційні інвойси на кожне відправлення (з печаткою компанії).

Також варто пам‘ятати, що вивезення товарів на експорт є об'єктом оподаткування ПДВ. Операція підпадає під «нульовий» ПДВ, а податкова накладна завжди оформлюється в день виникнення податкових зобов'язань, тобто на дату складання митної декларації, що засвідчує факт перетину товаром кордону України. Отримання від нерезидента передоплати (авансу) за експортні товари не змінює суми зобов'язань за ПДВ для експортера, тобто податкові накладні  на дату авансу не складають.

Коментарі