Ідеї в інформаційну епоху

Під час дискусії, що відбулася в рамках бізнес-майданчику «Книжкового Арсеналу», було представлено книгу Тимура Ворони «Стартап на мільйон. Як українці заробляють статки на технологіях» та обговорювались питання, пов’язані з різними аспектами інноваційної діяльності.


 

 

 

 

«Стартап на мільйон» – це книга про українських ІТ-підприємців (в основному, їм 30-40 років). Вони, напевно, є першим поколінням людей, котрі можуть розповісти – як чесно заробили перший мільйон своїми мізками, не маючи батьків – членів парткомів чи олігархів,-  не приватизуючи заводи в 1990-тих та не займаючись перепродажем різних речей. «На жаль, поки що – це нетипові історії для нашої країни, – сказав Тимур Ворона. – Але залишається сподіватись, що в Україні відбуватимуться позитивні зміни, і замість того щоб чинити перепони, держава сприятиме розвитку інновацій».

Якою ж є сутність інновацій та що потрібно для розвитку підприємництва? Чому інноваційний клімат України досі не є сприятливим? Ось думки, які висловили учасники дискусії.

 

В чому проявляється інноваційність компаній?

 

Тимур Ворона, журналіст: У наш час винайти щось кардинально нове практично неможливо (не можна назвати винаходом фотобанк або медіа-холдинг). Швидше, інновації проявляються в дрібницях, у бізнес-підходах, які запроваджують компанії, у виході на нові ринки, в організації праці всередині організації – в тому, як вони створюють свої продукти.

Ідеї знаходяться на поверхні. І саме те, як вони реалізуються та використовуються в бізнес-процесах, дозволяє компаніям стати успішними. Можна навести приклад українського медіа-холдингу Genesis, про який чомусь мало хто знає. В ньому працює близько 100 людей, а аудиторія – 100 млн. по цілому світу. Це українські програмісти, котрі створили мережу найбільш відвідуваних порталів в країнах Центральної Азії та Африки. І ці портали управляються з України. Компанія зайняла провідні позиції на ринку завдяки своїм продуктам, способам їхнього просування, завдяки своїм технологіям.

 

Що є сутністю інновацій?

 

Сергій Ноздрачьов, підприємець, викладач kmbs: Інновації – це не стільки якісь девайси, скільки нові можливості для різних стейкхолдерів. Вони можуть стосуватись і процесів, і бізнес-моделей, й іншого.

 

 

 
Видатні компанії створюються людьми, які працюють поза консенсусом

 

 

Якщо брати бізнес – то є три базові точки, навколо яких будуються інновації. По-перше, це ціннісна пропозиція для ринку; по-друге, бізнес-модель і, нарешті, «формула», що обертається навколо людей. Тобто йдеться про культуру, стосунки між людьми – і саме в цій точці все починається. Потрібно створити такі умови всередині компанії та навколо себе, щоб люди змогли розкрити свій потенціал.

Проблема України полягає в тому, що технології є, але вони не використовуються повноцінно. Все налаштовано, але чомусь не працює – і тому ми неконкурентоспроможні.

 

Як формується екосистема інновацій?

 

Макс Яковер, керуючий партнер UNIT.City: Екосистема – це така міфічна річ, про яку всі люблять говорити, але яку мало хто розуміє. Вона складається з дуже простих та зрозумілих компонентів, а саме: фінансування, регуляторна політика, культура підприємництва, інфраструктура, мережа менторів.

Слід зазначити, що в Україні немає жодного з цих елементів. Втім, я не можу навести жодного прикладу, коли б формування екосистеми відбувалось без підтримки держави. Так, в Україні немає ані регуляторної бази, ані фінансування. З одного боку, можна сказати, що зараз особливо нема, в що вкладати. Але, з іншого боку, ніщо не з’явиться саме по собі – потрібен фонд, великий пул грошей – такий собі фонд фондів.

Також великою проблемою є культура підприємництва. У неї є три стрижневі причини на рівні українського суспільства. По-перше, немає підтримки батьків (все ще вважається, що потрібно працювати десь на заводі). Також немає підтримки людей self-made – тих, хто самі заробили багатство. І, по-третє, у  нашій культурі не приймаються невдачі. Тобто, роблячи щось, ви можете бути праві, а можете бути неправі. Якщо всі згідні з вашої правотою чи неправотою – це, здебільшого, означає, що ви робите банальність. Тобто можете стати компанією good, але вам ніколи не бути great.

Якщо ж ви оперуєте поза консенсусом щодо вашої правоти/неправоти, це означає: багато людей не розуміють, куди ви, власне, йдете. Компанії great завжди створюються людьми, які працюють поза консенсусом. Тому якщо їх підтримувати, коли вони помиляються, то на якомусь етапі вони виявляться правими, у них вийде.

 

 

 
Якщо всередині організації виникає нова ідея, то варто відмежувати внутрішній стартап від старої культури

 

 

Елементи екосистеми однакові у всіх країнах. Якщо ми не вирішимо питання в законодавчій площині, в площині фінансування – нічого не буде. 2014-го року Франція створила фонд на $400 млн, і зараз динаміка зростання підприємництва там значно прискорилась. Китай має фонд стартапів у $300 млрд. У нас є свої сильні сторони – це 120-150 тис. кваліфікованих програмістів.

 

Едуард Мальцев, заступник декана kmbs з питань інновацій та розвитку: В України свідомо формувався олігархічний (чи «кумівський») капіталізм. Це було підтримано державою – вся увага приділялась великому бізнесу. І це попри те, що в цілому світі саме малий та середній бізнес є драйвером економіки. Держава не завжди розуміє динаміку розвитку стартапів – логіку того, як відбувається підйом малого та середнього бізнесу.

Та люди розвивають щось не завдяки, а всупереч.  Ринковій економіці в нашій країні 25 років. І за цей час вже виросло покоління, яке принципово по-іншому мислить. І, насправді, головне - спосіб мислення.

 

Також Вам можуть бути цікавими такі матеріали:

Інновації на практиці: як збільшити шанси на успіх

Плани та експерименти

Інновації: східний досвід

 

Що може стати драйвером трансформації?

 

Едуард Мальцев: Якщо говорити про IT-компанії, то всі вони розвивались, як аутсорсингові. І сьогодні колосальною проблемою є перейти від бізнесу аутсорсингового до продуктового.

Я б сказав, що інновація – це про культуру. Якщо організація підтримує здатність трансформуватись – у вас є шанс змінитись. При чому чим більша компанія – тим складніше це зробити. Якщо в серцевині організації виникає нова ідея, то ключова рекомендація: відмежувати внутрішній стартап від старої культури. Фактично йдеться про створення нової компанії, яка стане пілотом для старої та дасть їй шанс трансформуватись. А це величезна культурна зміна: йдеться про зміну способу мислення, зміну способу поводити себе та взаємодіяти один із одним. Дуже часто зміна організації – це само по собі є дуже масштабною інновацією.

 

Якою є роль знань у розвитку інновацій?

 

Едуард Мальцев: Інновації дуже тісно пов’язані з креативністю, яка, власне, працює на створення чогось нового. Є така думка, що за креативність відповідає уява, яка нічого нового не створює. Єдине, що вона може створити, – це нові комбінації того, про що ми вже знаємо. Отже, чим більше ми знаємо, ти ширше поле для комбінацій, для створення чогось нового. І в цьому плані навчання само по собі – це позитив, бо воно розширює поле для творчості.

 

 

 
Спроможність працювати з величезними масивами інформації, створюючи нові моделі того, що нас оточує, стає зараз критично важливою

 

 

Макс Яковер: Ми розпочали будівництво інноваційного парку Unit City зі створення абсолютно нестандартної інституції, модель якої взяли у французької школи 42 (за її випускниками стоять в черзі такі компанії, як IBM, Apple та Google).

Там немає класичної STEM-освіти. Коли спілкувався із засновником, він появнив це так. Існують закони фізики – і тут неможливо винайти нічого нового, можна тільки відкрити. Бо у вас є певні фізичні обмеження. Якщо ж взяти IT-світ, то в ньому немає законів, які б вас обмежували. Ви здатні створити щось нове.

У школі 42 вчать і методикам розробки – але це просто інструмент, як пензель для художника, котрий створює  новий простір. Крім того, школа 42 співпрацює із класичною бізнес-школою та університетом.  І на цьому перетині насправді створюється щось цікаве.

 

Едуард Мальцев: Абсолютно погоджують, що закони фізики, соціуму і програмування – це цілком різні сутності. І в сучасному світі набагато важливішою стає спроможність зрозуміти, навчитись і створити щось нове, ніж знання якоїсь предметної галузі.

Знання накопичується по експоненті. І спроможність працювати з цими величезними масивами інформації, створюючи нові, більш агреговані моделі того, що нас оточує, стає критично важливою.

Це дуже схоже на мистецьку діяльність. Зараз ви все частіше чуєте про дизайн-мислення, системне мислення, концептуальне мислення. Це, власне, є способом працювати зі складністю нашого світу, розуміючи його та створюючи щось нове.

Коментарі