Зміна парадигми: навчання, управління, взаємодія

Олександр Саврук, декан kmbs, розповів журналу «Бізнес» про те, як змінюються вимоги до управлінців, яке навчання буде потрібно у майбутньому, і яка логіка здатна об‘єднати вітчизняні компанії.

 

 

 

 

 

 

 

 

Які тренди глобальної освіти суттєво впливатимуть на Україну у найближчі роки?

 

Освіта у глобальному масштабі переходить до нової парадигми. У минулому викладачі передавали інформацію, зараз же – виробляють і реалізують ідеї. Якщо раніше ми бачили чітке розділення на предмети - фізика, географія, математика, - то тепер теми з різних дисциплін об‘єднуються навколо певних контекстів. Наприклад, замість вивчення окремо фізіології та біології – можна розповідати про якісь аспекти розвитку людини.

Навчання було абстрактним та відокремленим від реального життя. А тепер воно повинне нести цінність, а значить – мати стосунок до реальності, її викликів та завдань. Це дозволяє не просто викладати математику, а поєднувати її, скажімо, з мистецтвом, - щоб вирішити певне завдання.

Колись вважалось, що навчання має розвивати аналітичне мислення. Але зараз не менш важливе, а може, й більш актуальне, – мислення синтетичне, інтегруюче, що дозволяє оперувати різними моделями, формувати нові рішення і їх композиції.

 

 

 
На перший план для управлінця виходять не процедури та інструкції, а припущення та концепти. І вже працюючи із концептами, він може вийти на бізнес-рішення

 

 

 

Яких управлінців потребуватиме «бізнес майбутнього»? Які навички та знання стають основними?

 

Нещодавно на Всесвітньому економічному форумі у Давосі обговорювали, як змінюються вимоги до управлінців та працівників організацій. Якщо у 2015 році креативність була на 10 місці, то у 2020-му, на думку аналітиків форуму, вона буде на третьому.

У десятці найважливіших вмінь з‘являється емоційний інтелект, якого не було у переліку 2015 року. А контроль за якістю продукту чи виконання – зникає з переліку вмінь версії 2020-го. Це говорить про те, що зростає суб‘єктність всіх, хто працює в організації. Управлінець вже не має контролювати людину як об‘єкта. З нею потрібно співпрацювати, як із суб‘єктом. А для цього – необхідно створювати смислове поле, яке люди розділятимуть і в рамках якого взаємодіятимуть.

 

Також вам можуть бути цікавими такі матеріали:

Що дає бізнес-освіта?

Конкуренція + співпраця

Точність управлінських рішень

 

Раніше управлінці вписувались у парадигму, зараз – часом створюють нові парадигми через нові бізнес-моделі.

Створення продукту наразі вже недостатньо, тепер, щоб мати перспективу у бізнесі, потрібно розуміти природу людини та соціальних систем. У kmbs ми говоримо про те, що важливе не нескінченне накопичення інформації, а системне розуміння того, що відбувається в бізнесі, в його екосистемі й за її межами.

На перший план для управлінця виходять не процедури та інструкції, а припущення та концепти. І вже працюючи із концептами, він може вийти на бізнес-рішення.

 

 

 
Сьогодні, щоб мати перспективу у бізнесі, потрібно розуміти природу людини та соціальних систем

 

 

 

Що сьогодні об’єднує бізнес-спільноти України? Яка надмета здатна згуртувати та стимулювати розвиток української економіки?

 

У світі є чимало способів об‘єднати бізнес. Ми працюємо у логіці взаємодії – через створення кластерів та екосистем. Ці управлінські концепції наші MBA-учасники досліджують у різних частинах світу. Наприклад, у Кремнієвій долині в США. Вона являє собою складну екосистему, до якої включені дослідники, університети, великі корпорації та держава. Кремнієва долина доводить наочно, що ключове питання для сьогоднішнього управлінця - частиною якої екосистеми він є, і яка його роль в ній.

Цікаві ініціативи вже є і в Україні. Наприклад, випускники kmbs у 2017 році запустили проект Ukrainian Food Valley, мета якого - створити екосистему, у якій гравці будуть ефективно взаємодіяти, виробляючи, просуваючи й продаючи інноваційні агрі-фуд продукти на глобальному ринку. Ми віримо, що майбутнє – за взаємодією гравців, які об‘єднані спільною метою.

Коментарі